Хайнус Майя Петрівна

Посада: практичний психолог

Освіта: вища, Прикарпатський університет ім. В.Стефаника, 1997 р.

Спеціальність: психологія, практична психологія в закладах освіти

Педагогічний стаж: 34 роки

Стаж роботи на посаді: 22 роки

Категорія: вища кваліфікаційна

МОЄ ТВОРЧЕ КРЕДО: любити, розуміти, допомогати.

Основна мета роботи: підвищення ефективності навчально-виховного процесу через формування психологічної культури учнів, педагогів, батьків та збереження цінності психічного та фізичного здоров'я учнів. Створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку інноваційної особистості.

Проблемне питання: адаптація п’ятикласників до нових умов навчання

Основні види діяльності практичного психолога:

• Психологічна просвіта як найперше прилучення педколективу, учнів і їхніх батьків до психологічних знань. Таку роботу психолог реалізує через проведення факультативних занять з учнями й виступи з доповідями на зборах педагогічного колективу, через читання тематичних лекцій у рамках батьківських зборів і конференцій.
• Психологічна профілактика, зміст якої полягає в постійній роботі психолога з метою подолання можливих негараздів у психічному й особистісному розвитку учнів. Важливого значення в цьому набуває профілактична робота, зорієнтована на запобігання розвиткові в учнів різних форм девіантної поведінки й наркозалежності. Серед шляхів роботи зі школярами тут особливо продуктивними є своєчасне виявляння осіб "зони ризику" й організація для них спеціальних занять із застосуванням активних методів соціально-психологічної підтримки.
• Психологічне консультування передбачає кваліфіковану допомогу психолога у розв'язанні тих проблем, з якими до нього самостійно або за порадою інших людей звертаються учні, викладачі та батьки. Психологічне консультування передбачає глибоке розуміння психологом суті проблеми, а також надання клієнтові конкретних рекомендацій щодо шляхів розв'язання її, прийнятних для нього.
• Психодіагностика як поглиблене проникнення психолога за допомогою спеціального методичного інструментарію у внутрішній світ дитини або дорослого клієнта. На основі одержаних результатів психодіагностичного обстеження робиться висновок про рівень готовності дитини до дальшого успішного навчання, про педагогічний потенціал учителів і батьків, здійснюється прогнозування ходу розвитку або корекції учнів, оцінюється ефективність профілактичної чи консультативної роботи з ними.
• Психокорекційна робота як усування відхилень у психічному (інтелектуальному й особистісному) розвитку учнів.
• Робота з розвитку здібностей дитини й формування її особистості.